Парникові гази

До основних газів, що найбільше сприяють парниковому ефекту, належать наступні гази, які називають парникові гази.

Водяна пара. Як це не парадоксально, але водяна пара є найголовнішим парниковим газом. Внаслідок нагрівання атмосфери Землі кількість водяної пари у ній збільшується, збільшується в той же час і можливість утворення хмар та опадів. Ці процеси є одними з найважливіших у механізмах утворення парникового ефекту.

Вуглекислий газ (CO₂). Цей газ є дуже невеликим за кількістю, але дуже важливим компонентом атмосфери. Виділяється він як через природні процеси, такі як дихання і виверження вулканів, так і внаслідок різних видів діяльності людини, таких як спалювання викопного палива. Масове знищення лісових насаджень та значні зміни у землекористуванні також підвищують концентрацію CO₂ в атмосфері. З початку промислової революції внаслідок людської діяльності концентрація CO₂ в атмосфері Землі зросла на третину. Це найбільш важливий з компонентів, зростання кількості якого призвело до глобальної зміни клімату.

Метан. Газ-вуглевод, що виділяється як за рахунок природних джерел, так і внаслідок діяльності людини, - через розкладання відходів на звалищах, у сільському господарстві, - при процесах вирощування рисуяк продукт життєдіяльності диких тварин і домашньої худоби. На молекулярному рівні метан є набагато активнішим парниковим газом, ніж вуглекислий газ, але є менш поширеним в атмосфері.

Закис азоту. Потужний парниковий газ, що утворюється внаслідок землеробства, особливо при активному використанні мінеральних та органічних добрив, при спалюванні викопного палива, виробництві азотної кислоти і спалюванні біомаси.

Хлорфторвуглеці (ХФВ). Синтетичні сполуки виключно промислового походження, що використовуються в деяких технологічних процесах, викиди яких в атмосферу зараз значною мірою регулюються в сфері виробництва шляхом укладення міжнародних угод через їх високу здатність до руйнування озонового шару. Ці сполуки також є парникові гази.