Кондиціювання. Системи кондиціювання

Кондиціювання повітря - це створення і автоматична підтримка в закритих приміщеннях температури, вологості, чистоти, складу, швидкості руху повітря, які є найбільш сприятливими для самопочуття людей (комфортне кондиціонування) або ведення технологічних процесів, роботи обладнання і приладів (технологічне кондиціонування).
Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог найбільш сприятлива температура в громадських, адміністративно-побутових приміщеннях 20-22 ^оС, а допустимі коливання в теплий період - від 20 до 28 ^оС, в холодний і перехідний періоди - від 18 до 22 ^оС.

Класифікація систем кондиціювання

Системи кондиціювання можна класифікувати наступним чином:

• за ступенем забезпечення метерологічних умов в обслуговуваному приміщенні системи кондиціювання поділяються на три класи, першого, другого і третього;
• за призначенням об'єкту зacтосуванням - технологічні та комфортні;
• за наявністю джерел тепла та холоду автономні і неавтономні;
• за принципом розміщення системи кондиціювання відносно об'єкту, що обслуговується - центральні і місцеві;
• за кількістю приміщень, що обслуговуються - однозональні та багатозональні;
• за типом об'єктів, що обслуговуються - побутові, напівпромислові та промислові.

Системи кондиціонування першого класу забезпечують необхідні для технологічного процесу параметри відповідно до нормативних документів; другого класу - санітарно-гігієнічні норми або необхідні технологічні норми, третього - допустимі, якщо вони не можуть бути забезпечені вентиляцією в теплий період року без вживання штучного охолоджування повітря.
Автономні СКВ у своєму складі мають весь комплекс обладнання, що дозволяє провести необхідну обробку повітря відповідно до нормативних вимог по очищенню, нагріванню, охолодженню, осушенню, зволоженню, переміщенню і розподілу повітря, а також зacоби автоматичного контролю та управління. Для їх роботи необхідно подати лише електроенергію. До автономних СКВ відносяться моноблочні віконні, шафові кондиціонери (руфтопи), спліт-системи. Неавтономні СКВ не мають вбудованих агрегатів, які є джерелами тепла або холоду. До них теплоносій подається від інших джерел тепло- та холодопостачання.
Центральні СКВ являють собою неавтономніагрегати, розташовані поза обслуговуваних приміщень. В агрегатах проводиться підготовка повітря з подальшим його розподілом по приміщеннях за допомогою повітропроводів.
Місцеві СКВ випускаються на базі автономних і неавтономних кондиціонерів та встановлюються в обслуговуваному приміщенні.
Багатозональні СКВ зacтосовуються для обслуговування декількох приміщень або приміщення з нерівномірним розподілом тепло- і вологовиділення.