Читати ще |
Водяне опаленняСистеми водяного опалення на сьогоднішній день є найбільш поширеними з усіх відомих опалювальних систем. Теплоносієм у них є вода або незамерзаючі рідини. Теплоносій є посередником, за допомогою якого здійснюється перенесення тепла від джерела тепла - поверхні радіатора, а від неї - повітрю. Складовими частинами системи водяного опалення будівлі, приєднаної до теплової мережі, є: вузол приготування теплоносія, розгалуджуючі трубопроводи, гілки, підводки та опалювальні прилади. Залежно від того, як взаєморозташовані теплогенеруючий агрегат (котел), трубопроводи і опалювальні прилади системи водяного опалення можуть бути центральні або місцеві (автономні). Якщо один теплогенеруючий агрегат (котел) обслуговує кілька будинків, то такі системи водяного опалення називаються центральні системи опалення. Якщо теплогенератор (котел) знаходиться в тому ж будинку, що й опалювальні приміщення, то це - автономні системи водяного опалення. У багатоповерхових житлових районах міст і селищ, як правило, має місце центральне водяне опалення, в приватному і сучасному котеджному будівництві, - автономне водяне опалення. За способом прокладки магістральних трубопроводів системи водяного опалення бувають горизонтальні і вертикальні, за способом приєднання до них відводок - однотрубні і двотрубні. За способом прокладки подаючої і зворотної гілок горизонтальні і вертикальні системи можуть бути з верхньою, нижньою і змішаною розводкою. За способом циркуляції теплоносія опалювальні водяні опалювальні системи ще діляться на гравітаційні та примусові (насосні). В даний час гравітаційні водяні опалювальні системи застосовуються вкрай рідко, лише за відсутності надійних джерел електропостачання. У сучасному житловому будівництві, як правило, проектуються горизонтальні насосні двотрубні водяні системи опалення, в яких трубопроводи прокладаються в підлозі або по плінтусах. Пріоритетні такі водяні опалювальні системи, крім усього іншогоще й з причини актуальності в наш час обліку теплової енергії. Розрахункова температура теплоносія в подаючому трубопроводі системи водяного опалення приймається не вище 95оС, на виході із системи водяного опалення, як правило, не нижче 60оС - для системи водяного опалення з природною циркуляцією і не вище 80оС - для системи водяного опалення з механічним спонуканням. Як опалювальні прилади рекомендується використовувати радіатори чи конвектори різних конструкцій, які мають сертифікат відповідності. При розрахунку та монтажі системи водяного опалення слід враховувати, що опалювальні прилади мають мати повну висотуменшу відстані від чистої підлоги до низу віконного отвору на величину не менше 110 мм, а довжину - не менше 0,9 - 0,5 ширини віконного прорізу, під якими вони встановлюються. Опалювальні прилади на підводкахі мають передбачати встановлення термостатів або ручних регулювальних кранів. Розміщення запірної та зливної арматури повинно забезпечувати можливість відключення і спорожнення системи та її окремих частин. У системах водяного опалення з нижнім розведенням магістралей для видалення повітря на нагрівальних приладах необхідно передбачати встановлення спускних ручних або автоматичних кранів. В даний час замість труб, що традиційно використовувалися в системах водяного опалення та гарячого водопостачання, - стальних (чорних і оцинкованих) труб все більш широко використовуються мідні, полімерні та металопластикові труби. Гідравлічний опір систем, змонтованих з цих труб значно менший, що дозволяє збільшити швидкість руху теплоносія, тобто забезпечити більшу пропускну здатність при однаковому перерізі труби. Теплогенеруючі агрегати, простіше кажучи, котли служать для передачі теплової енергії палива, що спалюється через теплообмінник теплоносію, який, в свою чергу, циркулюючи по системі через опалювальні прилади, передає її повітрю приміщення. У першу чергу, котли поділяються за паливом або джерелом енергії, на якому працюють: газові котли, твердопаливні котли, рідкопаливні і комбіновані, а також електричні котли. За способом встановлення котли бувають підлогові та підвісні. За способом видалення відпрацьованих газів, - димоходні (з відкритою камерою згоряння) і так звані, парапетні котли (із закритою камерою згоряння). За типом пальників, - котли з атмосферним пальником або з пальником з наддувом. За кількістю контурів котли бувають одноконтурні, призначені тільки для опалення, і двоконтурні, - з додатковим контуром для гарячого водопостачання. За способом подачі палива твердопаливні котли бувають з ручною подачею палива і з автоматичною. Крім цього, в даний час все більш широке поширення набувають так звані конденсаційні котли та піролізні котли. Конденсаційні котли використовують додаткове приховане тепло конденсації відпрацьованих газів на теплообміннику обратки, за рахунок чого ККД котла може перевищувати 100%. Піролізні котли використовуєть принцип так званого "піролізного" спалювання деревного палива. При цьому під дією високої температури і в умовах нестачі кисню з деревини виділяється газогенераторний піролізний газ, який проходячи через керамічне сопло, змішується з вторинним повітрям і далі згоряє в камері згоряння при температурі понад 1100 градусів Цельсія, віддаючи своє тепло теплообміннику. |