КЛІМАТ в ДОМІ
кліматичний майданчик
Комплексні рішення Вашого комфорту
ПРО НАС ||  ВЕНТИЛЯЦІЯ ||  КОНДИЦІЮВАННЯ ||  ОПАЛЕННЯ ||  КОНТАКТ




Читати ще
русский

Розрахунок тепловтрат приміщення

Тепловтрати приміщень у житлових і цивільних будівлях складаються з тепловтрат через зовнішні захищення (стіни, вікна, підлоги, перекриття) і витрат теплоти на нагрівання повітря, що інфільтрується в приміщення через нещільність в конструкціях. У промислових будівлях враховують і інші втрати теплоти.
Розрахунок тепловтрат приміщення полягає у визначенні всіх сумарних тепловтрат через огороджувальні конструкції (зовнішні захищення) і для всіх опалювальних приміщень. Допускається не враховувати тепловтрати через внутрішні захищення, якщо різниця температур в приміщеннях, які вони поділяють, не перевищує 3оС.

Тепловтрати, Вт, через огороджувальні конструкції розраховують за формулою:
Qогр = F ( tвн – tзБ) (1 + Σ β ) n / Rо , де
F – розрахункова площа огороджувальної конструкції, м2;
tвн – розрахункова температура повітря в приміщенні, оС;
tзБ – розрахункова температура зовнішнього повітря, оС;
β – додаткові тепловтрати, в частках від основних втрат;
n – коефіцієнт, що враховує положення зовнішньої поверхні захищення по відношенню до зовнішнього повітря;
Rо – опір теплопередачім2·оС/Вт, що визначається за формулою:
Rо = 1/ αв + Σ ( δі / λі ) + 1/ αз + Rп.п., де
αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні захищення, Вт/ м2·оС;
δі и λі – товщина шару і розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару конструкції;
αз – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні захищення, Вт/ м2·оС;
Rn.n – термічний опір закритого повітряного прошарку (при наявності його в конструкції), м2·оС / Вт.
Коефіцієнти αв и αз приймаються за СНіПом, для деяких випадків - надані в табл. 1;
δі – визначається з будівельних креслень огороджуючих конструкцій або призначається у відповідності з завданням;
λі – приймається за довідковими даними, термічний опір повітряних прошарків може бути принятим за табл. 2.
Таблиця 1. Коефіцієнти теплосприйняття і тепловіддачі

Поверхня зовнішнього захищення

αв , Вт/ м2·оС

αн , Вт/ м2·оС

Внутрішня поверхня стін, підлог, гладких стель

8,7

-

Зовнішня поверхня стін, безгорищних передкриттів

-

23

Перекриття горищні і над неопалюваними підвалами зі світловими прорізами

-

12

Перекриття над неопалюваними підвалами без світлових прорізів

-

6


Таблиця 2. Термічний опір закритих повітряних прошарків Rв.n, м2·оС / Вт

Товщина повітряного прошарку, м

Вертикальний і горизонтальний прошарки при потоці тепла знизу вверх

Горизонтальний прошарок при потоці тепла зверху вниз

При температурі повітря у прошарку

+

-

+

-

0,01

0,13

0,15

0,14

0,15

0,02

0,14

0,15

0,15

0,19

0,03

0,14

0,16

0,16

0,21

0,05

0,14

0,17

0,17

0,22

0,1

0,15

0,18

0,18

0,23

0,15

0,15

0,18

0,19

0,24

0,2-0,3

0,15

0,19

0,19

0,24

Опір теплопередачі вікон і дверей зазвичай не розраховується і приймається за довідковими даними в залежності від використовуваної конструкції.

Розрахункові площі захищень визначають за будівельними кресленнями. Величини додаткових тепловтрат наведені в табл. 3, а коефіцієнта n – в табл. 4.

Таблиця 3. Додаткові тепловтрати

Тип захищення

Умови

Додаткові тепловтрати β, в частках

Зовнішні вертикальні стіни, вікна, двері:

при орієнтації на північ, схід, північний схід, і північний захід

0,1

південний схід і захід

0,05

Зовнішні двері, потрійні двері з двома тамбурами 0,2 Н необладнані повітряною завісою при висоті будівлі Н, м

потрійні двері з двома тамбурами

0,2Н

подвійні двері з тамбуром між ними

0,27Н

В кутових приміщеннях додатково для стін, вікон та дверей

одне із захищень звернене на північ, схід, північний схід або північний захід

0,05

в інших випадках

0,1

Таблиця 4. Значення коефіцієнта n, що враховує положення зовнішньої поверхні захищення

Тип огороджувальної конструкції

n

Зовнішні стіни і перекриття, що контактують із зовнішнім повітрям

1,0

Горищне перекриття

0,9

Перекриття над неопалюваним підвалом зі світловими прорізами в
стінах

0,75

Те ж без світлових прорізів

0,6

Витрата теплоти на нагрів інфільтрованого зовнішнього повітря в житлових і громадських будівлях для всіх приміщень визначається з двох розрахунків.
У першому розрахунку визначається витрата теплоти Qі на підігрів зовнішнього повітря, що надходить в і-е приміщення внаслідок роботи природної витяжної вентиляції.
У другому розрахунку визначається витрата теплоти Qі на підігрів зовнішнього повітря, що проникає в це ж приміщення через нещільність захищень внаслідок теплового і вітрового тисків. Для визначення розрахункових втрат теплоти приміщеннями беруть найбільшу величину з визначених за нижченаведеними формулами (1) та (2).

Qі = 0,28 L ρз с ( tвн – tзБ) (1)
де L – витрата видаляємого повітря, м3/год, що приймається для житлових будівель 3 м3/год на 1 м2 площі житлових приміщень і кухні;
ρз – густина зовнішнього повітря, кг/м3;
с – питома теплоємність повітря, рівна 1 кДж /(кг · оС).
Питома вага γ , Н/м3 і густина повітря ρ, кг/м3, можуть бути визначені за формулами:
= 3463/ (273 +t) , ρ = γ / g ,
де t – температура повітря, ° С; g = 9,8 м/с2.

Витрата тепла Qі на підігрів зовнішнього повітря, що проникає в приміщення через нещільність огороджень внаслідок теплового і вітрового тисків, визначається
Qі= 0,28 Gі с ( tвн – tзБ) k, (2)
де Gі – витрата інфільтрованого повітря, кг/год, через огороджувальні конструкції;
k – коефіцієнт, що враховує зустрічний тепловий потік, що приймається для вікон та балконних дверей з роздільними стулками рівним 0,8, для одинарних вікон и вікон зі спареними стулками– 1,0.
Для вікон та балконних дверей величину Gі, кг/год, визначають як Gі = 0,216 Σ F Δ Рі 0,67 / Rи,
де Δ Рі – різниця тисків повітря, Па, на зовнішній Рз и внутрішній поверхнях Рвн вікон чи дверей ;
Σ F – розрахункові площі захищень, м2;
Rи – опір повітропроникненню захищення, м2·год/кг. В панельних будівлях визначають додаткові витрати інфільтрованого повітря через стики панелей.
Різницю тисків повітря Δ Рі, Па, визначають з рівності
Δ Рі= (H – hі ) (γз – γвн) + 0,5 ρз V2 ( се,n – се,р) k1 – ріnt,
де H – висота будівлі, м, від рівня землі до гирла вентиляційної шахти (в безгорищних будівлях гирло шахти розташовують на 1 м вище покрівлі, в будинках з горищем на 4-5 м вище верху горищного перекриття);
hі – відстань, м, від рівня землі до верху вікон або балконних дверей , для яких визначається витрата повітря;
γз, γвн – питомі маси внутрішнього і зовнішнього повітря;
V – розрахункова швидкість вітру, м/с;
се,n и се,р – аеродинамічні коефіцієнти будівлі відповідно для навітряної та підвітряної поверхонь. Для будівлі прямокутної форми се,n = 0,8, се,р = –0,6;
k1 – коефіцієнт, що враховує облік зміни швидкісного напору вітру в залежності від висоти будівлі;
ріnt – умовно-постійний тиск повітря, Па, що виникає при роботі вентиляції зі штучним побужденням, для житлових будівель ріnt = 0.

Коефіцієнт k1 приймається при висоті захищення над поверхнею землі до 5,0 м рівним 0,5, при висоті до 10 м – 0,65, до 20 м – 0,85, більше 20 м – 1,1.
Розрахункові тепловтрати приміщення, Вт,
Qрозр = Σ Qзах + Qінф – Qпобут ,
де Σ Qзах – сумарні тепловтрати через захищення приміщення;
Qінф – найбільша витрата теплоти на підігрів інфільтрованого повітря з розрахунків за формулами (1) и (2);
Qпобут – побутові тепловиділення від електричних приладів, освітлення та інших джерел тепла, що приймаються для житлових приміщень і кухонь у розмірі 21 Вт на 1 м2 площі підлоги.
Рохрахунок тепловтрат приміщення можна вважати завершеним. Результати розрахунків заносяться у таблицю.

copywrighting 2011-2017наверх  Клуб шанувальників свіжого повітря Google+ twitter facebook Вконтакті