КЛІМАТ в ДОМІ
кліматичний майданчик
Комплексні рішення Вашого комфорту
ПРО НАС ||  ВЕНТИЛЯЦІЯ ||  КОНДИЦІЮВАННЯ ||  ОПАЛЕННЯ ||  КОНТАКТ




Читати ще
русский

Розрахунок тепловтрат приміщення

Тепловтрати приміщень у житлових і цивільних будівлях складаються з тепловтрат через зовнішні захищення (стіни, вікна, підлоги, перекриття) і витрат теплоти на нагрівання повітря, що інфільтрується в приміщення через нещільність в конструкціях. У промислових будівлях враховують і інші втрати теплоти.
Розрахунок тепловтрат приміщення полягає у визначенні всіх сумарних тепловтрат через огороджувальні конструкції (зовнішні захищення) і для всіх опалювальних приміщень. Допускається не враховувати тепловтрати через внутрішні захищення, якщо різниця температур в приміщеннях, які вони поділяють, не перевищує 3оС.

Тепловтрати, Вт, через огороджувальні конструкції розраховують за формулою:
Qогр=F(tвн–tзБ) (1+Σβ)n/Rо, де
F – розрахункова площа огороджувальної конструкції, м2;
tвн – розрахункова температура повітря в приміщенні, оС;
tзБ – розрахункова температура зовнішнього повітря, оС;
β – додаткові тепловтрати, в частках від основних втрат;
n – коефіцієнт, що враховує положення зовнішньої поверхні захищення по відношенню до зовнішнього повітря;
Rо – опір теплопередачім2·оС/Вт, що визначається за формулою:
Rо=1/αв+ Σ(δіі) + 1/αз+Rп.п., де
αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні захищення, Вт/ м2·оС;
δі i λі – товщина шару і розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару конструкції;
αз – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні захищення, Вт/ м2·оС;
Rn.n – термічний опір закритого повітряного прошарку (при наявності його в конструкції), м2·оС / Вт (див. таблицу 2).
Коефіцієнти αв і αз приймаються за СНіПом, для деяких випадків - надані в таблиці 1;
δі – визначається з будівельних креслень огороджуючих конструкцій або призначається у відповідності з завданням;
λі – приймається за довідковими даними, термічний опір повітряних прошарків може бути принятим за (табл. 2).

Опір теплопередачі вікон і дверей зазвичай не розраховується і приймається за довідковими даними в залежності від використовуваної конструкції.

Розрахункові площі захищень визначають за будівельними кресленнями. Величини додаткових тепловтрат наведені в таблиці 3, а коефіцієнта n – в таблиці 4.

Витрата теплоти на нагрів інфільтрованого зовнішнього повітря в житлових і громадських будівлях для всіх приміщень визначається з двох розрахунків.
У першому розрахунку визначається витрата теплоти Qі на підігрів зовнішнього повітря, що надходить в і-е приміщення внаслідок роботи природної витяжної вентиляції.
У другому розрахунку визначається витрата теплоти Qі на підігрів зовнішнього повітря, що проникає в це ж приміщення через нещільність захищень внаслідок теплового і вітрового тисків. Для визначення розрахункових втрат теплоти приміщеннями беруть найбільшу величину з визначених за нижченаведеними формулами (1) та (2).

Qі = 0,28 L ρз с ( tвн – tзБ) (1)
де L – витрата видаляємого повітря, м3/год, що приймається для житлових будівель 3 м3/год на 1 м2 площі житлових приміщень і кухні;
ρз – густина зовнішнього повітря, кг/м3;
с – питома теплоємність повітря, рівна 1 кДж /(кг · оС).
Питома вага γ, Н/м3 і густина повітря ρ, кг/м3, можуть бути визначені за формулами:
γ= 3463/ (273 +t) , ρ = γ / g ,
де t – температура повітря, оС; g = 9,8 м/с2.

Витрата тепла Qі на підігрів зовнішнього повітря, що проникає в приміщення через нещільність огороджень внаслідок теплового і вітрового тисків, визначається:
Qі= 0,28 Gі с ( tвн – tзБ) k, (2)
де Gі – витрата інфільтрованого повітря, кг/год, через огороджувальні конструкції;
k – коефіцієнт, що враховує зустрічний тепловий потік, що приймається для вікон та балконних дверей з роздільними стулками рівним 0,8, для одинарних вікон и вікон зі спареними стулками– 1,0.
Для вікон та балконних дверей величину Gі, кг/год, визначають як Gі = 0,216 Σ F Δ Рі 0,67 / Rи,
де Δ Рі – різниця тисків повітря, Па, на зовнішній Рз и внутрішній поверхнях Рвн вікон чи дверей;
Σ F – розрахункові площі захищень, м2;
Rи, м2·год/кг - – опір повітропроникненню захищення, який може прийматися згідно додатку 3 СНіП. В панельних будівлях, крім того, визначають додаткові витрати інфільтрованого повітря через стики панелей.
Різницю тисків повітря Δ Рі, Па, визначають з рівності:
Δ Рі= (H – hі ) (γз – γвн) + 0,5 ρз V2 ( се,n – се,р) k1 – ріnt,
де H – висота будівлі, м, від рівня землі до гирла вентиляційної шахти (в безгорищних будівлях гирло шахти розташовують на 1 м вище покрівлі, в будинках з горищем на 4-5 м вище верху горищного перекриття);
hі – відстань, м, від рівня землі до верху вікон або балконних дверей, для яких визначається витрата повітря;
γз, γвн – питомі маси внутрішнього і зовнішнього повітря;
V – розрахункова швидкість вітру, м/с;
се,n і се,р – аеродинамічні коефіцієнти будівлі відповідно для навітряної та підвітряної поверхонь. Для будівлі прямокутної форми се,n = 0,8, се,р = –0,6;
k1 – коефіцієнт, що враховує облік зміни швидкісного напору вітру в залежності від висоти будівлі;
ріnt – умовно-постійний тиск повітря, Па, що виникає при роботі вентиляції зі штучним побужденням, для житлових будівель ріnt = 0.

Коефіцієнт k1 приймається при висоті захищення над поверхнею землі до 5,0 м рівним 0,5, при висоті до 10 м – 0,65, до 20 м – 0,85, більше 20 м – 1,1.
Розрахункові тепловтрати приміщення, Вт,
Qрозр = Σ Qзах + Qінф – Qпобут ,
де Σ Qзах – сумарні тепловтрати через захищення приміщення;
Qінф – найбільша витрата теплоти на підігрів інфільтрованого повітря з розрахунків за формулами (1) и (2);
Qпобут – побутові тепловиділення від електричних приладів, освітлення та інших джерел тепла, що приймаються для житлових приміщень і кухонь у розмірі 21 Вт на 1 м2 площі підлоги.
Розрахунок тепловтрат приміщення можна вважати завершеним. Результати розрахунків заносяться у відповідну таблицю.

Таблиця 1.
Коефіцієнти теплосприйняття αв і тепловіддачі αз

Повер хня зовніш нього захи щення

αв, Вт/ м2·оС

αз, Вт/ м2·оС

Повер хня внут рішня підлог, стін, гладких стель

8,7

-

Повер хня зовніш ніх стін, без горищ них перек риттів

-

23

Перек риття горищ ні і перек риття над підва лами не опалю ваними із світло вими про ємами

-

12

Перек риття над підва лами не опалю ваними без світло вих про ємів

-

6

Таблиця 2.
Термічний опір закритих повітряних прошарків
Rв.n, м2·оС/Вт

Тов щи на про шар ку пові тря ного, мм

Гори зонталь ний і верти каль ний про шарки при тепло вому потоці знизу вверх

Прошарок гори зонтальний при тепло вому потоці зверху вниз

При температурі в просторі повітря ного прошарку

+

-

+

-

10

0,13

0,15

0,14

0,15

20

0,14

0,15

0,15

0,19

30

0,14

0,16

0,16

0,21

50

0,14

0,17

0,17

0,22

100

0,15

0,18

0,18

0,23

150

0,15

0,18

0,19

0,24

200- 300

0,15

0,19

0,19

0,24

Таблиця 3.
Додаткові тепловтрати

Захи щення, його тип

Умови

Додат кові тепло втрати β

Вікна, двері і зов нішні верти кальні стіни:

орієн тація на північ ний-захід, схід, північ і північ ний-схід

0,1

захід і півден ний-схід

0,05

Зовніш ні двері, двері з тамбу рами 0,2 Н без повіт ряної завіси при висоті будівлі Н, м

двері потрійні з двома тамбу рами

0,2Н

двері подвійні з тамбуром

0,27Н

Кутові приміще ння додат ково для вікон, дверей і стін

одне з захи щень орієн товано на схід, північ, північ ний-захід або північ ний-схід

0,05

інші випадки

0,1

Таблиця 4.
Значення коефі-цієнта n, що враховує положення зовнішньої поверхні захищення

Тип захищення

n

Перекриття, що мають контакт з зовнішнім повітрям і зовнішні стіни

1

Перекриття горищне

0,9

Перекриття над холодним підвалом зі стіновими світловими проємами

0,75

Те ж без проємів

0,6

copywrighting 2011-2019наверх  Клімат В Домі Твого Серця  Клуб шанувальників свіжого повітря twitter facebook Вконтакті